Перша партія в Етнос
Нарешті до України доїхав локалізований “лавкою” Ethnos від автора Паоло Морі, і нарешті, після пів року очікування, його отримав я. Тож, не дуже відкладаючи, ми з дружиною в нього зіграли. Далі — враження від компонентів та першої дуельної партії. Спойлер — нам сподобалося 🙂
Перше, що хочу зазначити, це неймовірно крутий органайзер, можливо один з найзручніших, які мені доводилося зустрічати. Гарний картон, хоча жетони видавлювалися з листів з помітним зусиллям, і я боявся за їх цілісність. Поле чудове, карти щільні, хоча й не “льон”.
Сама гра кидає нас у вир протистоянь великої кількості рас з шести різних королівств. У коробці 12 рас з унікальними здібностями, а в разі передзамовлення російської локалізації також йшла 13-та промо-раса “Феї”. В кожній грі, в залежності від кількості гравців, буде лише 5-6 різних випадкових рас, тому кожна партія буде геть не схожою на попередню.
У свій хід можна або найняти військо (взяти карту) або зіграти набір карт (загін воїнів) з руки. Карти можна групувати або по расі або по кольору (королівству), і кожен зіграний загін дає можливість отримати переможних очок та підвищити вплив у королівстві відповідного кольору. В кожному наборі, що розігрується, обирається одна раса і зазначається як його командир, і саме ефект раси командира буде зіграно додатково. Цікаво ще те, що всі карти, що залишаються в руці, викладаються на стіл і доступні для подальшого найму, то ж можуть стати в нагоді супернику.
Гра йде або дві або три епохи, кінець кожної з яких трігериться витягуванням з колоди військ третьої карти дракона, і після кожної епохи відбувається підрахунок очків за зіграні загони та контрольовані території.
Незважаючи на те, що гра йде у великій коробці (дідько, більшій за стандартні 30*30 см, тому вона не влізла мені на поличку!), має поле і картон, вона по суті карткова. Вона може помилково здатися стратегічною і військовою, та не дайте себе обманути. Навіть поле можна б було замінити на 6 карт, за контроль яких билися б гравці. А по складності це майже філлер, хоча час гри з цим не дуже погоджується. Гра на двох займає 40-50 хвилин.
Тож які висновки, які враження, та який вердикт? А дуже непогані! Гра дає відпочити, в ній є місце для короткочасного планування та надії на довгостроково вдалі комбінації, а досить сильний вплив випадковості додає азарту і не дає грі перетворитися на чергову абстрактну головоломку.
Наразі гра залишається в колекції, і з чистим серцем рекомендується!