Абстрактно неперевершений Azul
Не знав, як назвати статтю не одним словом, тож вирішив по-ідіотськи зіграти зі словами, які коротко характеризують цю гру.
Azul (Азул) – відносно нова абстрактна гра від дуже відомого європейського дизайнера (а ви мабуть знаєте, що англійською designer саме і означає “розробник”, так?), який зробив немалий внесок у настільні ігри. Звати його Мікаель Кіслінг, та я ще буду писати відгуки на як мінімум одну гру цього автора, а якщо пощастить, і ще на декілька 😊
Взагалі тематика Азулу дуже агресивно притягнута за червоні вуха, але це той випадок, коли нам на це начхати, бо божечки ви гляньте на ці плиточки, які вони кльові… ох, які важкенькі, як приємно гортати їх в мішечку та…. оу, вибачайте, забувся. Кхм… Давайте про все по черзі.
У Азулі кожен гравець обкладає плиткою стіну у палаці короля, і робить це… хм, намагаючись заробити найбільше переможних очок зробити це найкраще.
Кожен отримує власний планшет зі схемою, на якому буде викладатися плитка, а в середині столу викладаються декілька картонних кружечків, які означають фабрики. На кожну фабрику викладається по 4 випадкові плитки з мішечку. У свій хід гравець робить дві дії. По-перше, бере або всі однакові плитки з однієї фабрики (та пересуває решту у середину столу) або бере всі однакові плитки власне з середини столу. А по-друге, викладає отримані плитки собі на планшет за певними правилами.
Ці правила теж неймовірно прості. Всі отримані плитки викладаються у один з рядків перед “стіною”, що називаються “візерунки“, і в кожному рядку можуть бути лише плитки одного кольору. При чому, цей колір не може збігатися з кольором плиток, вже викладених на стіну в цьому рядку.
Гравці по колу продовжують по черзі робити це поки у фабриках не закінчаться плитки. Тоді вони одночасно перекладають плитки з закінчених рядів візерунків на свою стіну. З кожного закінченого ряду береться одна плитка та кладеться на відповідне за кольором вільне місце. Саме при викладанні гравці отримують очки, і тим більше очок, чим більше плиток вже було поруч з новою. Не закінчені рядки візерунків залишаються на планшетах, а зайві плитки з закінчених йдуть у скид. На початку наступного ходу фабрики знову наповнюються з мішечка.
Гра йде допоки хтось не закриє один повний рядок на стіні. Тоді підраховуються бонусні очки (за всі плитки одного кольору, за повні стовпці плиток та повні рядки) і визначається переможець.
Незважаючи на абстрактність, Азул має те, чого не мають навіть багато ігор з значно кращою тематикою. Початок гри досить швидкий та спокійний, бо на планшеті ще досі безліч вільних місць, і можна викладати майже кожен колір у кожен рядок, та чим далі просувається гра, тим менше варіантів залишається для викладання, збільшується конкуренція та можливість “допомогти” опоненту. Наприклад, плитки, які не влазять у візерунок, падають на підлогу та приносять мінусові очки, а вплинути на те, що залишиться іншим ох як можна, особливо коли у фабриках майже нічого не залишилося 😎
Отже, гра має зав’язку, кульмінацію, та розв’язку! Як у абстракті таке можливо?! Я не знаю, та це працює!
Азул — неймовірно красива гра, вона виглядає на столі як коштовність. Я не знаю, з чого зроблені плитки, та вони настільки приємні на дотик, що їх хочеться тримати в руках та грати в них знову і знову. Вона використовує унікальні інтерпретації відомих ігрових механік, в ній кожен наче і копирсається у своєму городі, але може критично сильно впливати на опонента і навіть заважати йому. Планувати в Азулі треба, але випадковість “виробництва” плиток штовхають кожного разу пристосовувати свої геніальні плани до суворої дійсності.
І все ж таки вона проста та швидка, та не плутайте простоту з глибиною! Якщо слідкувати за тим, що роблять друзі, можна не по дитячому повоювати 😈
Чи рекомендую я Azul? Безсумнівно! Це одна з найкращих абстрактних сімейних ігор останніх років.
P.S. Не купуйте локалізацію, у грі не треба читати, в інтернеті є перекладені правила, а локалізація дорожча, та ще й не така якісна як німецька чи англійська версії.
Дякую за статтю! Локалізацію вже й не купити. “Звезду” заборонили в Україні.
А ось Саграда мені більше сподобалась.Хоча і в Азул бує граємо компонентами від Сагради.
І вам дякую за перший коментар на сайті! Так, Саграда — теж в моєму вішлісті, дуже цікаво, як вона мені буде після Азулу. Частіше людям більше подобається те, у що вони першим зіграли 🙂
Спробуйте) В обох є свої плюси і мінуси. Мені Саграда більше сподобалась тим, що цілі (умови, за яких нараховуються ПО) щоразу різні. Плюс індивідуальна карта вітражу змушує підлаштовуватись під вимоги. Таким чином, кожна гра буде абсолютно індивідуальною.
Обов’язково) Я роблю Саграду сам, вже приїхала купка кубів з Китаю, чекаю на вільний час, щоб завершити роботу 🙂 А якщо дуже сподобається, то може й придбаю офіціальну.
Можу порадити сайт, де можна купити дайси. Дорожче, звичайно, ніж на Алі, але по Україні протягом двох днів доставляють. Є різнокольорові. 1,90 грн. один кубик коштує, але іноді бувають знижки. Плюс там можна підшукати для ПНП різні дрібниці. Я так собі зробив ПНП гри One Deck Dungeon.
https://furnitura-ua.com/g14183100-igralnye-kosti
Так, я був там, дякую. Я хотів 16-мм, такі були лише на алі. Хоча, як виявилося по приїзді, червоні по 15 мм )
Привіт) хотів запитати стосовно ПНП саме на українській мові, вже декілька днів потратив, щоб знайти хоч якісь матеріали ігор, але все російською(. Можливо ви знаєте якийсь сайт, або телеграм канал, або хоч щось де можна знайти пнп українською. Дякую)
Привіт! На жаль, я закинув той проєкт, а якщо чесно, то і ПнП розповсюджувати перестав 🙂
Хотів для себе щось круте зробити, з 3д друком, все високої якості. Сам займаюся дизайном, ніша пнп в Україні мертва нажаль, нічого не знайшов, дякую за відповідь)