Кидай, пиши та малюй!

Розкажіть друзям!

У цьому записі я познайомлю вас з незвичним жанром настільних ігор, в яких треба кидати кубики, маніпулювати результатами та часто відмічати їх на папері. Попереду багато ігор та багато тексту!

Це жанр ігор, які звуться roll-n-write, тобто кинь-та-запиши. Одна з найстаріших таких ігор, яка, мабуть, знайома всім — це Yahtzee, також відома як Покер на костях. Через те, що гра — одна з перших у цьому жанрі, вона доволі примітивна та має значно більший вплив вдачі, ніж досвіду гравця та тактики (хоча розуміння теорії ймовірності точно буде плюсом). В свій хід гравець кидає п’ять кубиків d6, потім обирає частину кинутих кубиків, результати яких його не влаштовують і перекидає їх, потім ще раз, при тому перекидати він може навіть раніше відкладені кубики. Ціль цих маніпуляцій — отримати одну з комбінацій, визначених правилами гри. Деякі комбінації дають певну стандартну кількість очок, а в деяких очки залежать від того, що в результаті було на костях. Результат відмічається у заздалегідь приготовленій таблиці, переможець визначається сумою очок по всім рядкам таблиці. При чому в кожний рядок (кожний тип комбінації) можна вписати результат лише раз.

Фото Yahtzee з boardgamegeek.com

Яцзи мав дуже великий вплив на багато настільних ігор, деякі з яких досі вважаються хітами і посідають високі позиції в ігрових рейтингах:

Age of War Рейнера Кніції використовує майже ту ж механіку, але замінює комбінації з таблиці на комбінації на картах, які треба заповняти поступово, щоб забрати карту собі.

Elder Sign, гра від Fantasy Flight Game у світі Лавкрафтівських Стародавніх використовує у боях ту саму механіку за авторством Кніції. Але, як ви бачите з фото компонентів, сама гра значно комплексніша та атмосферніша.

І нарешті King of Tokyo / King of New York, які по суті і є Яцзи з картою, картками, “блекджеком та епічними монстрами”, і досі є однією за найкращих сімейних ігор за версією BGG. Сподіваюся, через деякий час я придбаю її в колекцію та зможу написати про неї більш детальні враження.

Всі ігри, описані вище, критично залежать від везіння гравця, і дають більше фану ніж можливості планувати та використовувати тактику, тоді як наступні ігри навчилися використовувати кубики геть інакше.

Отже, почну з гри, яка зацікавила мене в жанрі roll-n-write, німецької Ganz schön clever (Досить розумний). Коробка гри містить блокнот з відривними листками, на кожному з яких зображене поле гравця, та шість різнокольоровими кубиків. У “Досить розумному” активний гравець кидає всі шість кубиків, забирає один з них, та відмічає на своєму полі відповідне число з кубика. Кожному кольору кубика відповідає фрагмент поля такого ж кольору (окрім білого кубика, який є джокером). Фрагменти достатньо різні, в деяких очки даються за заповнення рядків, в деяких просто за кількість відмічених комірок, деякі дадуть стільки очок, скільки результатів обраних кубиків ви в них впишете за певними правилами. Таким чином гравець забирає собі три кубика з шести, кожного разу перекидаючи решту кубиків.  Пасивні гравці обирають собі будь-який кубик з тих, що залишилися, та теж відмічають це на своїх персональних полях.

Найцікавіше у грі те, що окрім очок, заповнення рядків/стовпчиків часто дають не тільки переможні очки, але й бонусні дії. Діями можуть бути і дозвіл негайно закреслити/вписати щось у іншому полі, і можливість перекинути кубики (яку можна застосувати пізніше) і можливість використати додатковий кубик як у свій хід так і у хід іншого активного гравця. При правильному плануванні та розумному використанні накопичених ресурсів, вдається активувати ланцюжки закреслень, інколи просто довжелезні. І нарешті, в кожному фрагменті поля є по одному бонусу з символом лисиці, кожен з яких, якщо його отримано, в кінці гри дасть додатково стільки очок, скільки ви набрали у найменшому по очкам фрагменті поля.

Це виглядає складно, але фактично грається водночас азартно та дуже тактично, бо варіантів дій кожного разу досить багато, і кожен з них додає кілька очок на шляху до перемоги. До того ж, якщо бути уважним, можна сильно заважати опонентам, враховуючи їх потреби під час обрання своїх кубиків.

Невелика, вкрай цікава гра, яку можна виготовити самотужки, просто роздрукувавши доступні в інтернеті поля та придбавши шість різнокольорових кубиків у якомусь з інтернет-магазинів. До речі, це стосується більшості таких ігор 😉

Наступна гра, яку хочеться згадати, — Noch Mal! (Ще раз!). В її серці теж декілька кубиків та блокнот з індивідуальними полями, але ігрові механіки вона використовує геть інші. Поле гравця — це сітка клітин різного кольору. У свій хід активний гравець кидає шість кубиків, три з яких чорні та мають сторони зі значеннями 15 та ? та три – білі з різнокольоровими гранями. Він обирає одну пару білий-чорний та закреслює на своєму полі відповідну кількість клітин відповідного кольору у якомусь окремому регіоні. Решта гравців обирає якусь комбінацію з кубиків, що залишилися та робить те саме.

Ціль гри — першим заповнювати стовпці, та першим заповнювати всі клітини одного кольору. Все це дає переможні очки (першому — більше), і в кінці гри по них визначається переможець. По відчуттям гра дещо нагадує ігри-часовбивалки, в які приємно грати на смартфоні, але Ще раз! справжня, як і ваші суперники і це робить її краще  😉 Ще в ній є взаємодія з іншими гравцями, яка можливостями схожа на ту, що ми бачили у Ganz schön clever.

Тепер згадаю кубиковий варіант хіту-всіх-часів від пана Фельда Castles of Burgundy: The Dice Game. Незважаючи на схожість у дизайні з оригіналом (далі буде…), ця версія Замків втратила одну важливу частину — активну взаємодію гравців, і взагалі стала значно абстрактнішою за свого попередника. Але це зовсім не заважає їй бути досить незвичною та цікавою головоломкою. У Замках активний гравець кидає кубики та обирає одну пару кольору-числа, щоб вписати відповідне число у гекс відповідного кольору на власному полі гравця. Ще один спеціальний кубик буде відраховувати час до кінця гри.

Закриваючи території, гравці будуть отримувати бонуси типу перекиду кубиків типу зміни значення кубику, обрання ще однієї пари та інш., які вони будуть в змозі використати пізніше. Граючи в неї, я постійно помічав її схожість з Ganz schön clever і досі вважаю, що GSC — просто вдосконалена версія Замків, з якої викинули все зайве та додали необхідного плюс взаємодії. Але вона має і плюс, що міститься в простоті і, дякуючи темі, меншій математичності.

Варто згадати ще таку незвичну гру як SteamRollers. В ній ми не будемо писати, а будемо малювати! І нехай це не обманює вас і не починає ланцюжок асоціацій, який може довести до висновку, що гра про малювання — для дітей 🙂 У SteamRollers кожен гравець має власне поле-мапу, які однакові для всіх. Також є загальне поле, яке зображує таку саму місцевість. На загальному полі у міста розкладаються товари, а на власних полях гравці будуть будувати залізничні колії та доставляти товари у інші міста, обходячи перешкоди, покращуючи свої можливості, та використовуючи для цього результати кинутих перед раундом кубиків. Білі кубики показують на якій ділянці мапи треба малювати фрагмент, а чорний — які саме фрагменти доступні для малювання.

Після кидку один гравець обирає один з білих кубиків та забирає його собі, малюючи відповідний відрізок шляху в себе на мапі, інші по черзі теж беруть по кубику, поки на столі не залишиться один не обраний (кидається на 1 білий кубик більше, ніж гравців). Інші варіанти дій з білим кубиком — покращення двигуна свого локомотива шляхом закреслення певних клітинок на своєму полі та доставка товарів. Щоб доставити товар, треба використати кубик значення міста, з якого товар відправляється, мати готовий шлях до міста-цілі та мати двигун, який може долати необхідну відстань. Це ще не кажучи, про тайли спеціальних дій, яки дають спеціальні можливості.

На ділі гра дає відчуття пазлу, який ти складаєш з того, що тобі видав кубик. І через пару ігор знаходиться приблизний алгоритм, за яким і будуть одна за одною протікати всі інші, то ж на багато партій в неї нас не вистачило. І хоча ідеї у грі досить цікаві, процес більше розчарував, аніж захопив.

Нещодавно вийшло ще дві гри, що використовують схожу механіку, і, судячи з всього, роблять її значно глибшою та різноманітною — Sunflower Valley та Railroad Ink, але вашому покірному слузі ще не вдалося зіграти у жодну з них, тому наразі моя справа — лише донести про їх існування 🙂

Звичайно, таких ігор значно більше, в мене немає можливості розповісти про всі, хоча варто було б згадати ще Qwixx, Qwinto, Rolling World, Avenue та можливо ще декілька, про які я не зараз згадав. Але сподіваюся, що мені вдалося як мінімум зацікавити вас у такому незвичному і часто недооціненому жанрі ігор, як Roll-and-Write.

На завершення згадаю ще одну гру, яка дещо не вписується у цю підбірку механіками, але насправді входить в цю сім’ю, — Welcome too… Замість кубиків тут колода карт, які диктують необхідні випадкові значення. У грі кожен забудовує ідеальний квартал “американської мрії” так, щоб його фінальна вартість була якнайбільшою. І для цього гравці вписують у клітини на своїх полях значення і відмічають побудоване. Нажаль, мені ще не вдалося в неї зіграти, але виходячи з відгуків, гра дуже гідна уваги, тож не проходьте і повз неї 😉

Приємних ігор!

Фото компонентів переважно взяті з сайту boardgamegeek.com

Розкажіть друзям!

5
Leave a Reply

avatar
2 Гілки коментарів
3 Відповіді гілки
0 Відстежуючі
 
Комент з більшістю реакцій
Найгарячіша гілка коментарів
3 Автори коментарів
maleficmaxRinkaОлександр Автори нещодавніх коментарів
  Підписатися  
найновіші найстаріші по голосам
Сповіщати про
Олександр
Учасник
Олександр

ЗаПнПшив собі One Deck Dungeon. Я так розумію частково теж в цьому жанрі. Класна гра з найбільш цікавою системою прокачування героя, яку я коли небудь бачив. Навіть в монстрах амерітрешу такого логічного прокачування не зустрічав.

Rinka
Гість
Rinka

Спасибо за такую подборку игр. Мне такие нравятся, а тут увидела много новых (для меня). 🙂

Догори